Тиждень історій: Галина Юрченко
Продовжуємо марафон історією Галини Юрченко — викладачки Національного університету «Львівська політехніка», аспірантки; HR менеджерки у міжнародній ІТ компанії та ромської волонтерки.
Небайдужість до активізму з дитинства в мені виховував батько, який більшу частину свого життя поклав на руйнування стереотипів щодо ромів у суспільстві, виховання освіченої та свідомої ромської молоді та зміцнення прав ромів. А я, допомагаючи, нарощувала й власну жагу до співтворення світу, де кожен має права й можливості реалізувати себе залишаючись при цьому собою.
Так непомітно вдалося реалізувати більше десятка проектів: спочатку як учасниця, волонтерка, асистентка, а згодом і як менеджерка. Серед них:
- програма стажувань ромської молоді у меріях по всій Україні (як крок до співучасті в управлінні містами та для подолання стереотипів серед чиновників);
- Школа ромського діяча, що стала плацдармом у становленні для багатьох молодих ромських активістів та активісток України;
- освітні мультфільми ромською мовою як мультимедійний інструмент культурно-інклюзивного підходу до дошкільної підготовки дітей. Вони навіть здобули знак якості у експертизі МОН;
- вуличні школи для дітей у тимчасових поселеннях;
- допомагала у розбудові мережі REYN-Україна, тощо.
Останні роки зосереджую увагу на руйнуванні стереотипів та побудові рівноправних та різноманітних бізнес-команд. Зокрема, як одну із задач HR-менеджменту.
Вивчаю у дисертації тематику трудової ресоціалізації соціально незахищених груп населення на соціальних підприємствах. А ще як викладачка ділюся знаннями та пробуджую інтерес до пізнання й самоусвідомлення у студентства – майбутніх управлінців, менеджерів, ейчарів та рекрутерів.
Окрім цього, з перших днів війни, як волонтерка разом із батьком та однодумцями-активістами з місцевої громади допомагаємо й підтримуємо ромських переселенців та ромів поважного віку — тих, хто опинився у найбільшій вразливості (зокрема, й тих, що вижили у часи ромського геноциду нациського режиму ІІ світової війни)».
Дякуємо, Галино, за те, що ти робиш!