Три тижні, три зміни, 35 родин. Десятки історій боротьби і сили.

Маленькі кроки до великих змін, які залишили глибокий емоційний відбиток у роботі нашої організації. Ми доклали багато зусиль, аби ці сімейні табори відбулись, а їхні учасниці та учасники отримали належну підтримку. 

І ось наша спільна історія в місці сили офіційно завершена. І тепер з великою вдячністю хочемо поділитися, як це було. 35 родин довірилися нам і пройшли шлях глибокої психологічної трансформації та фізичного відновлення. Спокійне і тихе місце посеред Карпатських гір, команда, яка знає, як допомогти, і компанія однодумиць — усе це в результаті дало учасникам та учасницям нашого табору таке бажане перезавантаження. 

Програма літніх таборів для родин із вразливих категорій,  які постраждали від війни, була спрямована як на ментальне, так і на фізичне відновлення. Ми подбали, щоб і дорослі, і малі, знайшли заняття до душі: не тільки відпочили, а й спробували щось нове — те, що наповнює позитивною енергією. У нас були активні заняття (ранкова руханка, аквааеробіка, відпочинок у басейні, спортивні ігри, прогулянки, похід в гори),  а також багато психологічних консультацій, рефлексії, релаксації, лекції, жіночі кола і терапевтичні артзаняття.

Для багатьох подорож до нашого табору стала першою бажаною, адже раніше їм доводилося покидати домівки тільки рятуючись від війни.

“Я, моя матуся та дві донечки — родина переселенців з Донецької області. У нашому місті Слов’янську кожен день обстріли. Наприкінці січня 2025 р. від прильоту КАБ постраждала наша рідна домівка: висипалися всі вікна та частина стіни й даху. Зараз мешкаємо в маленькому селі в Харківській області. Тут спокійніше, але й не дуже далеко від бойових дій. БПЛА літають дуже часто. Через це живемо в постійному стресі, особливо діти”, — ділиться своєю історією одна з учасниць. 

“Ми багатодітна сім’я, живемо в Кривому Розі. Наше місто — прифронтове, його постійно обстрілюють. Я та діти повністю виснажені від цих тривог та обстрілів. За все життя двічі виїжджали за межі Кривого Рогу. На Закарпатті ніколи не бували. Для нас це унікальна можливість, бо самостійно не можемо дозволити собі таку подорож. Адже з роботою під час війни дуже важко, заробити зараз нереально, роботи нема, ледь тримаємося”, — розповідає інша жінка. 

Хтось, вирушивши до нас, вийшов за межі власного двору вперше за останні місяці. Розпач і зневіра довгий час не давали нормально жити одній із учасниць табору. Вона втратила зв’язок із коханим чоловіком — він зник безвісти на фронті. Залишившись із двома дітьми, жінка зрозуміла, що мусить опанувати себе, але зробити це самостійно не може. Вона заповнила анкету для участі у таборі “Голосу Ромні”. І це було найкраще рішення, адже тут вона знайшла підтримку, якої так потребувала. 

І таких історій — десятки. Родини виїхали з Луганської, Донецької, Херсонської, Запорізької, Харківської та інших областей. Багато наших учасниць разом із дітьми проживають у прифронтових регіонах і змушені постійно чути звуки вибухів. Одні місяцями жили у підвалах під обстрілами. Інші пережили окупацію і погрози зі зброєю через проукраїнську позицію.  У декого рідні стоять на захисті України, а дехто вже втратив на війні найдорожчих. Життя одного з хлопчиків врятував дрон українських військовослужбовців, коли той перебував на даху свого будинку після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС.

Усі ці люди потребували спокою без вибухів і сирен, простору, де можна вільно дихати і просто не боятися за своє життя та життя дітей. І саме це ми намагалися їм забезпечити. Наші ромські родини, наші сильні жінки, військовослужбовиці, волонтерки, матері і дружини захисників (-иць), переселенки, жінки з інвалідністю — всі знайшли тут простір для зцілення.

Ми радіємо, що наш проєкт оцінили українські медіа і висвітлили його в загальнонаціональних ефірах. Телеканали Суспільне Ужгород та ICTV приїхали до табору, щоб побачити й розказати історії сили наших учасників та учасниць. 

Натхненні та з новими силами ми повертаємося додому, готові й надалі полегшувати життя найвразливіших. Команда “Голосу Ромні” дякує родинам за довіру, нашим німецьким партнерам за постійну підтримку і можливість втілювати важливі проєкти, а комплексу “Озеро Віта” за гостинність і високий сервіс. 

Ми щиро мріємо, аби наступного року в наші сімейні табори приїхало ще більше родин. Бо віримо: кожна мама, яка з трепетом заповнює анкету, заслуговує на дні тиші, тепла і турботи — такі ж, які вона щодня дарує своїм дітям. І якщо ми змогли хоча б на мить створити простір, де про неї подбали, де вона змогла відчути підтримку і відновити сили — значить, ми все зробили правильно. Сьогодні жінки тримають на собі цілий світ — і їм потрібен час, коли можна видихнути, відчути силу, яка народжується з турботи і яка говорить: ти не одна. Ми підтримуємо. Ми бачимо. І ми дбаємо!