2 серпня — Міжнародний день памʼяті нацистського геноциду ромів. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено понад 4200 ромів. Загалом у цьому таборі з 23 тисяч ромів загинуло понад 20 тисяч. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тисяч до […]

2 серпня — Міжнародний день памʼяті нацистського геноциду ромів. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено понад 4200 ромів. Загалом у цьому таборі з 23 тисяч ромів загинуло понад 20 тисяч. Вважається, що під час геноциду від репресій загинуло від 600 тисяч до 1,5 млн ромів.

Саме тому 2 серпня щороку роми всього світу вшановують памʼять жертв Калі траш («чорний жах»).

Ще раніше, з осені 1941 року на окупованих територіях СРСР почалися масові вбивства ромів — нацисти знищували цілі табори. У грудні 1941 сталися масові страти в Криму, тепер гинули вже й осілі сім’ї. З весни 1942 року страти поширилися на всю окуповану територію СРСР (за винятком румунської зони окупації). Карателі керувалися «принципом крові».

Під час Другої Світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні знищили 19—20 тисяч ромів. Щоправда, це лише офіційна статистика — немає даних про загиблих на примусових роботах, у гетто, під час рейдів проти УПА та радянських партизан. Існує мало зафіксованих відомостей про геноцид, оскільки тоді роми здебільшого передавали пам’ֹֹять про трагедію свого народу усно.

Бабуся президентки нашої організації — Марія Сємак — розповіла, як вона дитиною пережила ці події. Як її мама годувала родичів, які переховувалися в підвалі. І як, маючи такий досвід, було рятуватися зараз через вторгнення росіян.

Дякуємо журналістці Сімоні Горняк і Суспільне Ужгород за те, що зберегли ці свідчення як памʼять про геноцид ромів.