Таким різноманітним за походженням, але не менш дружнім і згуртованим видався наш третій заїзд табору для жінок і дітей із вразливих сімей. Цього разу «Голос Ромні» зібрав родини із Херсона, Ужгорода, а також Донецької області.

Таким різноманітним за походженням, але не менш дружнім і згуртованим видався наш третій заїзд табору для жінок і дітей із вразливих сімей. Цього разу «Голос Ромні» зібрав родини із Херсона, Ужгорода, а також Донецької області.

Їхні історії такі різні й такі складні по-своєму. Але потреби були однаковими. Це відпочинок якомога далі від буденного воєнного життя у тиші та безпеці. А на додачу вони отримали ще й цікаві знайомства. Так сталося із нашими підопічними із Херсона. Обидві їхні родини наразі живуть в Ужгороді. Далеко від дому вони почувались самотньо і відірвано. Та коли жінки довідались, що вони з одного міста — швидко знайшли спільну мову та були в захваті від спілкування.

Ми в «Голосі Ромні» щасливі, що навколо нашої організації гуртуються чудові люди, які знаходять підтримку не тільки на період перебування у таборі, а й на майбутнє.

Для декого наш табір став можливістю закрити базову потребу у комфорті. Цього не вистачало родинам із Донеччини. Вони втратили все своє майно і зараз змушені мешкати у шелтері. Тому тиждень у готелі на природі став своєрідною відпусткою та можливістю побути наодинці, без сторонніх людей у кімнаті. Побувати у такому місці мріяла і наша учасниця з Ужгорода, чоловік якої нині воює на Запорізькому напрямку. Жінка хоч і живе на Закарпатті все життя, проте жодного разу не бувала в горах. І ми щасливі, що змогли втілити цю мрію в реальність. Всі родини отримали те, за чим приїхали — і навіть більше.