21 травня в Україні вже вдруге відзначили День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, а цьогоріч саме в цей день також святкували двадцяту річницю Дня вишиванки.

Це особлива і світла дата, що об’єднує пам’ять, культуру, традиції та відчуття спільності.

Чотири роки повномасштабної війни ще раз показали, наскільки важливою для України є єдність між людьми, громадами та культурами. У найважчі моменти поруч були українці та українки різного походження, різних традицій і мов – військові, волонтери, медики, громадські діячі, молодь. Саме через взаємопідтримку, повагу та відчуття спільного дому формується сила країни.

День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття нагадує: Україна – це простір, де кожна спільнота є важливою частиною нашого спільного майбутнього. Ми бережемо своє коріння, говоримо різними мовами, маємо різні традиції, та разом будуємо країну.

Сьогодні ми вкотре відчули цю єдність у Києві під час Форуму національних меншин (спільнот) та корінних народів України, що відбувся в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка. «Голос Ромні» став співорганізатором заходу разом із Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, Посольством Канади в Україні та іншими партнерами.

Символом форуму був сад – простір, де різні дерева, квіти й коріння ростуть поруч і створюють єдину живу систему. Цей образ особливо точно передає Україну: багатоголосу, різну та сильну у своїй єдності. «Голос Ромні» мав змогу посадити і своє дерево – яблуню, яка має особливе значення для ромської громади: коріння уособлює пам’ять про предків, силу традицій і зв’язок поколінь, а дерево – життя, яке триває попри втрати, дискримінацію та вимушені переселення. Яблуня символізує дім, турботу, жіночу силу та майбутнє дітей – те, заради чого громада сьогодні виборює право бути почутою, видимою та рівною.

Кожен і кожна могли пов’язати свою кольорову стрічку на дереві, яке символізує Україну як спільний дім для різних народів. Гості також могли скуштувати традиційні хлібні вироби національних громад і корінних народів.

Шлях до головного плато пролягав через Алею Пам’яті на центральних сходах ботанічного саду, створену з мотивів різних традицій вшанування героїв: українські колоски пшениці та калина, камені пам’яті, стрічки, свічки, гілки граната та елементи, що відображають ромські, кримськотатарські, караїмські, гагаузькі, єврейські, вірменські та інші культурні коди. На Алеї Памʼяті представили світлини загиблих військовослужбовців (-иць) із різних національних меншин (спільнот) та корінних народів України.

Протягом дня відбувалися майстер-класи, лекції, виступи, гаївки, спільна молитва та висадка дерев. Лунали пісні різними мовами, звучала жива музика, проходили творчі презентації та знайомство з національними кухнями.

Уже вдруге форум став простором підтримки, діалогу та єднання. Президентка «Голосу Ромні» Анжеліка Бєлова наголосила: для ромської громади цей день має особливе значення – він про гідність, видимість і право кожної людини та кожної спільноти бути почутою.

Під час заходу Анжеліку Бєлову відзначили подякою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті за активну громадську діяльність, послідовний захист прав ромської спільноти, підтримку жінок і молоді, а також внесок у розвиток міжкультурного діалогу та суспільної єдності. Для «Голосу Ромні» це не лише визнання багаторічної роботи організації, а й символ важливого партнерства з ДЕСС. Радіємо, що в останні роки нам вдалося об’єднати зусилля задля якісної імплементації Ромської стратегії в Україні – як на національному, так і на регіональному рівнях.

Сьогодні ми ще раз побачили, наскільки красивою, живою та багатокультурною є Україна. Дякуємо всім, хто був частиною цього дня та розділив його разом із нами.