Анжеліка Бєлова взяла участь у публічній дискусії на Книжковому Арсеналі
Тема цьогорічного Книжкового Арсеналу в Києві — «Коли все має значення». Саме ця тема об’єднала на одній сцені українських єврея, азербайджанця, ромку та кримського татарина.
росіяни знищують культури інших народів, переслідують релігійні громади і принижують інші мови. Українці ж дізнаються більше про культуру людей різних національностей, які також є громадянами нашої країни, — і докладають зусиль, щоб усім було комфортно жити разом.
Тема цьогорічного Книжкового Арсеналу в Києві — «Коли все має значення». Президентку нашої організації, Анжеліку Бєлову, запросили взяти участь у публічній дискусії «Спільна дія: як виглядає український спротив». Саме ця тема об’єднала на одній сцені українських єврея, азербайджанця, ромку та кримського татарина:
• Олег Ростовцев (культуролог, громадський діяч),
• Азад Сафаров (співзасновник фонду «Голоси дітей», другий режисер фільму «Будинок зі скалок»),
• Ахтем Сеітаблаєв (актор, режисер, військовослужбовець).
Під час виступу Анжеліка розказала не лише про виклики, які постали перед ромською громадою з початком повномасштабного вторгнення, але і про внесок ромів і ромок у спротив російській навалі.
Війна, як і будь-яка криза, посилює дискримінацію. Ромські жінки, які намагалися евакуюватися, відчували дискримінацію на кордоні. А ті, хто залишилися, боялися, що їх не пустять до укриттів. Ромські родини стикалися з відмовою в гуманітарній допомозі та поселенні в шелтерах. Тим часом як на нашу лінію зворотного зв’язку з питань гуманітарної допомоги надходили дзвінки зі звинуваченнями в тому, що ми «обкрадаємо українське суспільство, надаючи допомогу ромам».
Звісно, дискримінація не зникає сама собою так швидко, навіть в часи горя і втрат. Тому ми продовжуємо працювати, підтримуючи ромську громаду та розвінчуючи стереотипи:
«Ромська національна меншина – це частина багатокультурного українського суспільства, — наголосила Анжеліка Бєлова. — Після повномасштабного вторгнення українське суспільство в цьому мало запевнитися. Такі історії, як вкрадений ворожий танк, вписують ромів в загальний контекст протистояння українців, в історичну памʼять про це протистояння. Багато ромів служать у лавах ЗСУ, велика частина з них були добровільно мобілізовані. Велику роль в опорі російській навалі та допомозі постраждалому українському населенню відігравало та досі відіграє ромське громадянське суспільство.
Ми не можемо перетворитися на нашого ворога, ми маємо показувати нашу згуртованість, повагу до прав людини, прихильність цінностям та процесам Євроінтеграції, якщо хочемо перемогти в цій війні та забезпечити розвиток нашої країни».