Міжнародна спільнота відзначає 50-річчя Гельсінського заключного акта — документа, який став основою захисту прав людини, демократії та недискримінації в Європі.

Через пів століття він все ще залишається актуальним, особливо для України, громадяни (-ки) якої вже понад 11 років живуть в умовах війни, з них майже 4 роки — повномасштабної.

Тема прав людини й надалі залишається у центрі міжнародних обговорень. У жовтні у Варшаві відбулася  Конференція ОБСЄ з людського виміру, у фокусі якої були права людини як невід’ємна складова безпеки, а також гуманітарні проблеми та верховенство права. Президентку “Голосу Ромні” Анжеліку Бєлову також запросили виступити на заході.

Вона взяла участь у засіданні, присвяченому питанням толерантності та недискримінації у контексті права осіб, що належать до національних меншин, зокрема ромів та сінті. Звернула увагу на найбільші виклики, з якими стикаються ромські громади в Україні під час війни: 

“Дослідження “Голосу Ромні” показує, що найнагальнішою потребою для ромів (-ок) є доступ до працевлаштування та справедливої ​​заробітної плати. Основні причини такої ситуації — низький рівень освіти та кваліфікації. В умовах війни доступ до якісної освіти став ще більш обмеженим. Приблизно 60% ромських сімей не мають технічних засобів, необхідних для участі в дистанційному або змішаному навчанні, що виключає їх із освітнього процесу. Проблеми безпеки через постійні обстріли, а також доступ до гуманітарної допомоги залишаються критичними для найбільш вразливих верств населення”.

В умовах загального скорочення фінансування та гуманітарного перезавантаження найбільш вразливі групи в Україні опиняються на межі виживання. Попри складні умови і брак ресурсів, “Голос Ромні” продовжує підтримувати ромські родини в різних регіонах, створюючи багатокомпонентні проєкти, спрямовані на всебічну  підтримку ромів і ромок: від гуманітарної та фінансової допомоги до навчання, перекваліфікації, працевлаштування, освіти дітей і ремонтів пошкодженого внаслідок російських обстрілів житла.

“За останні три роки наша організація надала різні форми підтримки для понад 106 000 осіб. Однак цих зусиль недостатньо для забезпечення гідного життя найбільш вразливих верств населення. Нам потрібні довгострокові системні рішення та активна співпраця з держорганами та іншими зацікавленими сторонами в межах Національної Ромської Стратегії до 2030 року”, — розповіла президентка “Голосу Ромні”.

Ромська Стратегія визначає пріоритети державної політики щодо інтеграції ромів і ромок, зокрема покращення доступу до освіти, праці, охорони здоров’я та соцпослуг. Анжеліка розповіла про системну роботу “Голосу Ромні” над її впровадженням: проведення першого Національного форуму в Києві, де ухвалили резолюцію з рекомендаціями для всіх сторін і створили Національну координаційну платформу; розробка рекомендацій до Національного плану Ромської Стратегії на 2026–2028 рр.; підготовка регіональних діалогів за участі ромських лідерів (-ок), урядових представників (-иць) і донорів у 7 регіонах України за підтримки ООН та CARE Ukraine.

“Щиро вдячна за підтримку з боку урядових органів та міжнародних організацій у цьому процесі. Забезпечення прав національних меншин, зокрема ромів (-ок), є важливим для європейського майбутнього України, яка сповідує цінності демократії, різноманітності та недискримінації. Рухаючись уперед, ми повинні продовжувати зміцнювати нашу співпрацю та залучати всі зацікавлені сторони. Я закликаю ОБСЄ активно підтримувати ці зусилля, оскільки їхня участь є вирішальною для сприяння створенню інклюзивного середовища, яке підтримує права та гідність усіх громад в Україні”, — додала Анжеліка Бєлова.

Запрошення “Голосу Ромні” на Конференцію ОБСЄ з людського виміру свідчить: голоси ромських жінок і громади в цілому прагнуть почути. Це високе визнання міжнародної спільноти, яке дає надію, що світ підтримуватиме нас, а захист прав ромів і ромок залишиться у фокусі уваги партнерів.