Вранці чотири роки тому ми прокинулися в іншій реальності. Той день ніхто в Україні не забуде.

Разом із болем втрат, руйнуваннями та тривогою минуло чотири роки боротьби за життя, підтримки та згуртованості. Щодня ми питаємо себе: як можна бути корисними? “Голос Ромні” допомагає тим, хто опинився у скруті. Від початку повномасштабної війни ми підтримали майже 111 500 людей. Усі вони мають різні історії, але спільний біль:

“”Звільнили” нас сьогодні вночі”, — каже Марія Івко з Запоріжжя, чий будинок постраждав від удару ворожого КАБу у жовтні 2024 року.

Влітку 2025-го ми відновили її помешкання, але вже у листопаді будинок знову постраждав під час російської атаки. Багатодітна родина залишилася без житла, і ми допомогли власними силами.

Будинок Марії — один зі 102-х, які команда “Голосу Ромні” відновила під час війни. Ми реалізували надзвичайно важливий проєкт і відремонтували помешкання, в яких живуть ромські родини: люди у скруті, внутрішньо переміщені особи або ж ті, хто прийняв у себе вдома ВПО, малозабезпечені, багатодітні родини чи сім’ї з маленькими дітьми. Насамперед наші зусилля були спрямовані на те, аби хоча б одна кімната в кожному будинку стала теплою для зимівлі. 

Вразливість ромської громади під час війни в Україні лише посилилася, каже президентка “Голосу Ромні” Анжеліка Бєлова:

“Важкі умови (відключення електроенергії, нестача води та інші чинники) надзвичайно сильно впливають на вразливі спільноти, зокрема, на ромську громаду, бо вона має менше можливостей адаптуватися до критичних ситуацій через брак коштів на павербанки, зарядні станції, дрова, теплі ковдри тощо. Через часту відсутність технічних пристроїв (телефонів з доступом до інтернету, ноутбуків) вони також не отримують оперативної інформації про доступні програми підтримки. Тому завдання “Голосу Ромні” — забезпечити найбільш вразливі ромські родини найнеобхіднішим у цей критичний час”.

Щодня росіяни забирають у нас домівки, наших близьких людей і намагаються переконати світ, що вторгнення в Україну — це “порятунок”, “звільнення”,  хоча насправді вони руйнують життя мільйонів людей.

Але українці та українки не здаються. Чотири роки війни довели: сила нашої держави — у людях, громадах і готовності підтримати одне одного. Ромські чоловіки та жінки пліч-о-пліч з іншими громадянами захищають Україну на передовій.

“Голос Ромні” продовжує роботу у прифронтових областях (Запорізькій, Харківській, Дніпропетровській) та на Закарпатті, щоб бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Щодня ми докладаємо всіх зусиль, аби потреби ромської громади були почуті, вразливі родини не залишалися наодинці, а майбутня відбудова України була справедливою, інклюзивною та враховувала суспільне різноманіття.