“Голос Ромні” вшановує памʼять жертв геноциду ромів
Цей день щоразу торкає кожну і кожного з нас до глибини душі.
Біль від усвідомлення масштабу того лиха, який випав на долю наших предків, і нині ранить серце. Він досі живе у наших родинних історіях, у фотографіях тих, кого вже немає серед живих. Цей біль сконцентрований там, де десятки тисяч людей востаннє стояли живими. Нині на цьому місці стоїмо ми, аби вшанувати їхню пам’ять!
2 серпня — у Міжнародний день памʼяті жертв нацистського геноциду ромів — команда “Голосу Ромні” взяла участь у меморіальних заходах, які відбулись у Бабиному Яру в Києві. Це урочище стало місцем найкривавіших нацистських злочинів проти людяності в Україні, де поховані десятки тисяч цивільних жертв масових розстрілів. Загалом за час Другої світової війни на території нашої держави було вбито понад 20 тисяч ромів і ромок. У Європі за різними оцінками ця кількість сягає від 300 тисяч до пів мільйона загиблих. Їхню пам’ять ми вшановуємо 2 серпня, адже рівно 81 рік тому в таборі Аушвіц-Біркенау у Польщі впродовж доби нацисти вбили майже 3 000 ромів і ромок.
Нині траурною ходою ми прийшли до пам’ятного знака “Ромська кибитка”. Разом із родинами, які поминають загиблих, дипломатами, представниками і представницями влади й громадських організацій, ми схилили голови в жалобі: згадали тих, кого було знищено через приналежність до ромської нації.



Після церемонії наша команда на чолі з президенткою “Голосу Ромні” Анжелікою Бєловою побувала на виставці “Невидимі. Стійкість: минуле і сучасність ромів”. Експозицію презентували у виставковому центрі “Жива пам’ять”. Ми дивилися на фото, які зберігають спогади минулого, читали історії, які засвідчують системні гоніння, переслідування та геноцид наших предків упродовж довгих років.


І розуміємо, що й сьогодні роми і ромки в Україні пліч-о-пліч з іншими стоять на захисті державності та незалежності. Наша громада є активною учасницею демократичних процесів. Ми разом з іншими будуємо толерантне і рівноправне європейське майбутнє України.
Тому тепер нам не страшно через те, ким ми є. Шлях, який пройшла ромська спільнота, — це наша шана тим, хто загинув і тим, хто не соромився своєї ідентичності. Ми зберегли її і пишаємося нею!
Для нас це день скорботи. Та водночас ми нагадуємо світу, що ромська спільнота була і є рушієм змін, шанує історичну памʼять нації і робить усе можливе, щоб не допустити повторення жахливих подій минулого.
Фото Дмитра Головченка



